URM
Статті Лонгріди

Як Укрзалізниця стала заручницею олігарха

Підготовку до опалювального сезону вже зараз називають зірваною: шахтарі звинувачують залізницю, залізничники — МІУ, а МІУ поки що нікого не звинувачує. Водночас на складах ТЕС та ТЕЦ накопичено критично мало вугілля – 776 тис. тонн, що у 2,3 раза менше, ніж мало бути за планом. Що спричинило таку ситуацію, і яку саме роль у ній відіграють управлінські рішення керівництва Укрзалізниці — у статті Максима Самойдюка та Андрія Лапшука.

За даними Міністерства енергетики, у серпні цього року вугледобувні підприємства України всіх форм власності виконали план лише на 81 % (2 млн тонн вугілля). Водночас країні не вистачає 3,5 мільйона тонн вугілля для успішного проходження опалювального сезону. Аби покрити дефіцит, «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова й державний холдинг ПАТ «Центренерго» почали закуповувати вугілля для теплоелектростанцій у США, Польщі й Казахстані. Росія, як і раніше, залишається найбільшим постачальником вугілля в Україні (якщо враховувати сировину, видобуту в зоні ОРДЛО, яку видають за російське вугілля. — ред.). За даними Державної служби статистики, у першій половині 2021 року його частка на українських складах сягає 66,3 %. Тож пошук інших постачальників за інших обставин можна було б назвати цілком виправданим. Тим паче, що українські вугледобувні підприємства стоять без роботи.

Як Укрзалізниця стала заручницею олігарха

Утім, 30 серпня стало відомо, що компанія «ДТЕК Енерго» і ПАТ «Центренерго» домовилися про постачання 75 тис. тонн вугілля зі США, яке вони найближчим часом планують розділити порівну після прибуття. Міністр енергетики Герман Галущенко в коментарі «Інтерфакс-Україна» заявив, що державна компанія «Центренерго» відтепер може собі дозволити купувати вугілля за кордоном унаслідок підвищення тарифів. Раніше компанія не могла забезпечити такий контракт через попередній обвал ринкових цін на електроенергію влітку.

Наразі ціна (електроенергії. — ред.) вже дозволяє спокійно купувати вугілля, виробляти, продавати й заробляти. І ми бачимо, що вже почали укладати контракти на імпорт вугілля. ДТЕК уже про це заявив, і «Центренерго» працює над тим, щоб теж додатково законтрактуватися за імпортом.

Герман Галущенко, міністр енергетики України

Позиція міністра щодо закупівлі вугілля в США обурює шахтарів через великі логістичні витрати за неналежного виконанні вивізної роботи з вітчизняних шахт, поблизу яких розташовані ТЕЦ й збагачувальні фабрики. У профспілкових організаціях уже зараз називають такі дії керівництва Укрзалізниці злочинними. Видобуте вугілля вимушено зберігається на аварійних і непристосованих для довготривалого зберігання складах шахт через те, що Укрзалізниця не виконувала заявки підприємства на надання необхідної кількості вагонів для перевезення продукції.

Це вугілля везуть із Західної Вірджинії. Величезне плече доставки: з гір до порту Балтімор залізницею, завантаження в судно, океан і Середземне море, потім можливе розділення вантажу, бо турки не пропускають такі судна через Босфор. Минулого разу баржа була максимум 65 тис. тонн. А вже потім Одеська область і ті самі проблеми з вагонами. Вони з неба візьмуть ті вагони?!

Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України та народний депутат України

26 серпня Конфедерація вільних профспілок України опублікувала реліз із проханням до міністрів енергетики Германа Галущенка та інфраструктури Олександра Кубракова, а також секретаря РНБО Олексія Данілова з проханням посприяти забезпеченню вагонами державного підприємства — «Добропіллявугілля-видобуток».

Саме тема вагонів є третім важливим фактором, який впливає на забезпечення ТЕС вугіллям і створює загрозу зупинки ДП «Добропіллявугілля-видобуток» — зупинкою шахт «Алмазна» та «Добропільська». Така ситуація була в липні. Тоді аварійні склади вже були переповнені.

Як Укрзалізниця стала заручницею олігарха

Щоб забезпечити вивіз вугілля на період вересень-січень, підприємство навіть оголосило два тендери в системі ProZorro. Планувалося знайти підрядника, що вивезе 400 тис. тонн вугілля за 100 млн грн. Проте обидва торги не відбулися, адже на них подав пропозицію лише один учасник – ПП «Європейський транспортно-логістичний центр». Зараз підприємство оголосило тендер повторно.

Ланкою, що поєднує вугілля та Укрзалізницю, яка транспортує у піввагонах вугілля, є Рінат Ахметов (до речі, до 2020 року власник ДП «Добропіллявугілля-видобуток»). Саме структура Ріната Ахметова ТОВ «Метінвест-Шіппінг» у січні без конкуренції отримала право на 1,26 млн вагоновідправок у піввагонах УЗ із фактично фіксованою вартістю використання у 480 грн/добу без ПДВ на майбутні три роки.

Таким чином на УЗ утворився дефіцит вільного рухомого складу, враховуючи літні перевезення руди та щебеню. 8 серпня УЗ розіслала телеграму, у якій повідомила, що у зв’язку з дефіцитом вагонів забороняється подавати вагони під навантаження, крім тих, з якими є довгострокові договори.

Серед компаній, що мають т. зв. “довгострокові договори” з Укрзалізницею:

  • ТОВ «Метінвест-Шіппінг» (бенефіціар – Рінат Ахметов);
  • ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Рінат Ахметов);
  • ТОВ «ІНТВАЙС» (Сергій Осокін);
  • ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» (Дмитро Фірташ).

Тож державні шахти можуть розраховувати на рухомий склад за залишковим принципом, якого немає. Адже у відповідь на запит URM, Укрзалізниця повідомила, що станом на 26 серпня середньодобова заявка на забезпечення становить 2940 піввагонів, з яких виконується 1958 (з них 305 на вугілля). Щоденний дефіцит становить 980 піввагонів.

Справа не лише в кількості вагонів, адже в компанії вказують на сукупні фактори:

  • повільне вивантаження вагонів вантажоодержувачами;
  • дефіцит працівників основних професій, зокрема складачів поїздів та оглядачів вагонів;
  • сезонний дефіцит тягового рухомого складу через забезпечення вивозу нового врожаю зернових в порти на експорт;
  • ріст пасажирських перевезень, для забезпечення яких залучаються локомотиви з вантажних перевезень;
  • проведення планових ремонтних робіт на залізничній інфраструктурі (ремонт колії).

Відтак ми повертаємось до початку. Вугілля з шахт не вивозиться, що призводить до зменшення видобутку. Зменшення видобутку призводить до дефіциту на складах Укренерго. У результаті держава закуповує вугілля за кордоном.

Усе це відбувається на фоні “великого” контракту, який Укрзалізниця ледь у змозі виконати через відсутність справного рухомого складу в достатній кількості. Це ставить під питання статус Укрзалізниці, як публічного Перевізника для клієнтів, а також у перспективі загрожує великими штрафами в разі невиконання контракту з ТОВ «Метінвест-Шіппінг».

“Спробуй Укрзалізниця не подати свої піввагони за цими зобов’язаннями – отримає вимоги про сплату неустойки, розрахованої як кількість нездійснених вагоновідправок, помножена на 5 діб і на 480 грн. Загальна сума неустойки може становити понад 100 млн грн на місяць. Отже, треба спочатку знайти замовників на більш вигідних умовах, з більшою довжиною маршрутів, і готових платити кращі ставки, які покриють неустойку, експлуатаційні витрати та забезпечать маржинальність.”

Олександр Дюговський, заступник директора філії ЦТЛ з правових питань 2018-2021 рр.

Аби купувати вугілля за кордоном, яке зараз коштує близько 150 доларів за тонну (3500 тис. грн) проти 1700 грн/тонна з шахт ДП «Добропіллявугілля-видобуток, держава вимушено стає зацікавленою стороною у високій ціні за електроенергію, аби розрахуватися за дорожче вугілля.

Отже, маємо порожні склади ТЕС та переповнені склади державних шахт, з яких не вивозить вугілля державна компанія, чиї вагони в користуванні фактичного монополіста в гірничодобувній галузі Ріната Ахметова, який також має енергокомпанії та енерготранспортні системи. Тобто має свої інтереси. І, зрештою, зростання тарифів для населення й бізнесу.

Як Укрзалізниця стала заручницею олігарха

Ситуацію теоретично може вирішити РНБО. 28 серпня Президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері». Воно стосується різних галузей енергетики, але одним з його пунктів є забезпечення пріоритетності надання піввагонів для відвантаження вугільної продукції залізничним транспортом відповідно до заявок вугільних підприємств (шахт та центральних збагачувальних фабрик).
Кабінет Міністрів має виконати рішення до 31 жовтня 2021 року.

Водночас в УЗ заявляють, що питання забезпечення порожніми піввагонами підприємств паливно-енергетичного комплексу для сталого проходження осінньо-зимового опалювального періоду перебуває на постійному контролі відповідних підрозділів Укрзалізниці. Проте поки цей “контроль” жодним чином не позначається на виконанні плану із запасів вугілля на складах ТЕС.

Слід також нагадати, що у цій ситуації вигоду отримують не тільки й не стільки підприємства українського олігарха. З грудня 2019-го Центр фірмового транспортного обслуговування РЖД, орган, який здійснює підтвердження планів на перевезення залізничним транспортом, відхиляє плани вантажовідправників з неугодними експедиторами на перевезення вугілля на адресу європейських одержувачів транзитом через територію України.

“Сьогодні плани на такі перевезення підтверджують лише за умови, якщо транзитним експедитором територією України виступає штучний монополіст – ТОВ «БЕЛКАЗТРАНС УКРАЇНА» (далі: Белказтранс). Компанія пов’язана з білоруським бізнесменом Миколою Воробйом, якого, зі свого боку, пов’язують із Віктором Медведчуком (ред. – один з керівників партії «Опозиційна платформа — За життя» та колишній член гуманітарної підгрупи на переговорах у Мінську). Як результат, починаючи з квітня 2020 року, у всіх 100 % транзитних перевезень вугілля експедитором (платником) виступає виключно Белказтранс. Таким чином, наближена до Росії компанія за пів року повністю монополізувала транзитні перевезення вугілля через Україну.”

Костянтин Гапій, аналітик залізничних перевезень

Тобто Росія здійснює регулювання в цій сфері завдяки технологічним потребам виробництва українських заводів та комбінатів: ММК імені Ілліча, Запоріжсталі, Нікопольського заводу феросплавів, ДТЕК, Азовсталі, Дніпровського металургійного комбінату, Арселор Міттал тощо. Ці дії дозволили “видавити” всіх приватних експедиторів та нав’язати свого монополіста. Зусилля вищого керівництва РФ, спрямовані на контроль транзитних та імпортних залізничних перевезень вугілля, призводять до мільйонних збитків вищезазначених підприємств.

За даними Державної митної служби, за перші сім місяців 2021 року Україна імпортувала майже 12 млн тонн вугілля на $ 1 млрд 160,575 млн. Додатково потрібно імпортувати близько 3,5 млн тонн протягом опалювального сезону згідно з новим затвердженим графіком накопичення вугілля. Це величезні обсяги, політичні важелі впливу й потенційні прибутки для країни-окупанта, які ніхто просто так віддавати не збирається.

читайте також

Завантаження....