URM
Статті Лонгріди

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Акціонерне товариство «Укрзалізниця», беззаперечно, є однією з найбільших державних компаній України та стратегічно важливим підприємством для національної та економічної безпеки держави.

Головна мета діяльності Укрзалізниці – забезпечення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у якісних та безпечних перевезеннях вантажів і пасажирів залізничним транспортом, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту.
Для досягнення своєї мети та цілей діяльності, забезпечення розвитку, стабільної виробничої та фінансової діяльності Укрзалізниці необхідна ефективна Стратегія – генеральна комплексна програма дій. Від цього залежить чи розвивається компанія, чи прямує у напрямку занепаду та банкрутства. І тут напрям руху має насамперед задавати акціонер – Кабінет Міністрів України.

Сьогоднішня Стратегія Укрзалізниці веде її до прірви – зростання критичної зношеності інфраструктури, локомотивів і вагонів, відсутності розвитку та інновацій, підвищення аварійності, виникнення збоїв у роботі залізничного транспорту, падіння обсягів перевезення вантажів і пасажирів, падіння платоспроможності Укрзалізниці, досягнення дефолтного стану. Це вже реальність сьогодення.

Критична зношеність інфраструктури, локомотивів і вагонів

Укрзалізниця досягла критичного рівня зносу локомотивів, вагонів, електропоїздів, дизель-поїздів та окремих елементів інфраструктури. Більшість цих основних засобів уже давно експлуатуються понад терміни, встановлені заводами-виробниками.

Знос основних засобів Укрзалізниці

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Рівень зносу локомотивів становить понад 95%, вантажних вагонів – 91%, пасажирських вагонів – 87%, дизель-поїздів – 94%, електропоїздів – 85%, окремих елементів інфраструктури (контактні опори, засоби зв’язку та автоблокування, елементи колії тощо) – понад 50%.

Такий критичний рівень зносу основних засобів Укрзалізниці став наслідком багаторічної хибної економічної та технічної політики, яка була спрямована на мінімізацію капітальних витрат та продовження строків експлуатації основних засобів відповідно до спеціально розробленої нормативно-технічної документації. Це дозволяло Укрзалізниці особливо не витрачатися на придбання новітньої техніки, але одночасно призводило до старіння локомотивів, вагонів та інфраструктури, підвищення витрат на утримання та ремонт основних засобів, використання застарілих технологій і технічного відставання Укрзалізниці.

Водночас, якщо поглянути у фінансову звітність Укрзалізниці, знос основних засобів компанії у 2020 році становив 63%. З 2014 року знос основних засобів відповідно до фінансової звітності зріс із 50% до 63% у 2020 році. Варто окремо зазначити, що рівень зносу основних засобів у 2015 році на рівні 8% пов’язаний з формальною процедурою проведення оцінки основних засобів під час створення АТ «Укрзалізниця» та специфікою обліку основних засобів відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, а в 2016 році на рівні 70% – пов’язаний з особливостями обліку певних груп активів та подальшими змінами їхнього обліку.

Знос основних засобів Укрзалізниці (фінзвіт)

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Загалом динаміка показує тенденцію до зростання зносу основних засобів Укрзалізниці та їхнє подальше стрімке старіння.

Якщо у 2014 році залишкова вартість основних засобів Укрзалізниці становила лише 57,1 млрд грн, то під час створення АТ «Укрзалізниця» було проведено оцінку основних засобів компанії, і залишкова вартість основних засобів різко зросла до 253,8 млрд грн у 2015 році. Однак економічна політика Укрзалізниці була спрямована на обмеження фінансування капітальних інвестицій та ремонту інфраструктури, локомотивів і вагонів – це призвело до того, що залишкова вартість основних засобів Укрзалізниці щороку знижувалася. За результатами 2020 року залишкова вартість основних засобів уже впала до 177,3 млрд грн, а за результатами 2021 року очікується ще нижчою.

Залишкова вартість основних засобів Укрзалізниці

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Відсутність розвитку та інновацій

Витрати на розвиток Укрзалізниці, упровадження інноваційних технологій, закупівлю нового рухомого складу та оновлення інфраструктури щороку зменшуються. Капітальні інвестиції Укрзалізниці суттєво відстають від темпів старіння інфраструктури, локомотивів і вагонів.

Потреба в капітальних інвестиціях Укрзалізниці становить 80-100 млрд грн щорічно. Але таких коштів Укрзалізниця просто не заробляє та, відповідно, не має, за що оновлювати інфраструктуру, локомотиви й вагони.

Водночас витрати на капітальні інвестиції з 2014 року зростали й у 2018 році досягли свого піку (16,9 млрд грн) завдяки накопиченим упродовж 2016-2017 років на рахунках Укрзалізниці власним коштам та придбанню 30 нових тепловозів за лізингові кошти. У 2019 та 2020 роках витрати на капітальні інвестиції різко знизилися та набули негативного тренду.

Капітальні інвестиції

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Такий рівень капітальних інвестицій у 7-8 разів нижчий за той, який потрібен для збереження технічного та технологічного потенціалу Укрзалізниці, її розвитку, закупівлі нового рухомого складу та впровадження інновацій.

У той час, як у світі розвиваються високошвидкісні перевезення пасажирів, упроваджуються новітні технології перевезення вантажів, розвиваються інформаційні системи перевезення пасажирів і вантажів, упроваджуються автоматизовані й дистанційні системи ведення поїздів та контролю руху поїздів, Укрзалізниця стоїть осторонь процесу впровадження новітніх технологій перевезень та закупівлі сучасного залізничного рухомого складу.

Підвищення аварійності на Укрзалізниці. Виникнення збоїв у роботі залізничного транспорту

В інформаційному полі доволі часто з’являються повідомлення про аварії та дорожньо-транспортні події на залізниці. Регулярні пожежі, сходження з рейок, технічні поломки тощо. Разом із цим значна кількість дорожньо-транспортних подій замовчується самою Укрзалізницею. Держава й суспільство мають дозований і дуже обмежений доступ до інформації про критичний стан інфраструктури та рухомого складу залізниці. Відсутність громадського й журналістського контролю призводить лише до погіршення ситуації та до створення загроз для життя й майна користувачів послуг Укрзалізниці.
Велику кількість локомотивів, вагонів, електропоїздів та дизель-поїздів щодня випускають на залізничні колії з технічними несправностями, що порушує вимоги Правил технічної експлуатації залізниць та технічних інструкцій Укрзалізниці. Своєю чергою це несе велику небезпеку та ризик для життя і здоров’я пасажирів Укрзалізниці.

Падіння обсягів перевезення вантажів і пасажирів

Уже 9 років поспіль триває падіння обсягів перевезень вантажів Укрзалізницею. А понад 80% доходів компанія отримує саме від вантажних перевезень. У 2011 році Укрзалізниця перевезла 469,3 млн тонн вантажів, а вже у 2020 році лише 305,5 млн тонн (-35% за 9 років).

Перевезення вантажів Укрзалізницею

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Починаючи з 2011 року спостерігається стабільне падіння обсягів перевезення вантажів, що є наслідком дії внутрішніх і зовнішніх чинників негативного впливу.

До внутрішніх чинників впливу можна віднести:

  • скорочення фінансування на утримання, технічне обслуговування, ремонт та оновлення основних засобів Укрзалізниці (інфраструктура та рухомий склад), що призвело до зменшення кількості робочих локомотивів і вагонів, зниження пропускної здатності інфраструктури, стримування технологічного розвитку залізниці;
  • скорочення витрат на оплату праці робітничих професій, що призвело до значного відтоку робітників та втрати кадрового потенціалу, значна частина робочих місць залишається неукомплектованою;
  • призначення на ключові керівні посади в Укрзалізниці людей без досвіду роботи на залізничному транспорті, які через брак необхідних знань не в змозі організувати перевезення вантажів і пасажирів, роботу та взаємодію всіх ланок єдиної транспортної системи;
  • нескінченні реформування й трансформації в Укрзалізниці, що призвели до порушення налагодженої технології роботи залізничного транспорту та руйнування зв’язків між структурними підрозділами Укрзалізниці, створили штучні бар’єри взаємодії між ланками всієї системи;
  • ігнорування потреб вантажовласників та клієнтів Укрзалізниці, відсутність робочого діалогу та спільного вирішення транспортних проблем.

До зовнішніх факторів впливу можна віднести:

  • низький рівень державного контролю за діяльністю Укрзалізниці;
  • проблеми в економіці України, зміни в кон’юнктурі світової економіки;
  • воєнні дії на сході України, окупацію АР Крим і тимчасову втрату контролю за частиною території України;
  • низький рівень підтримки держави в питаннях розвитку залізничного транспорту, виплати компенсації за збиткові пасажирські перевезення та перевезення пільгових категорій пасажирів;
  • встановлення органами державної влади тарифів на перевезення вантажів і пасажирів, що не забезпечують покриття витрат та розвиток Укрзалізниці.

Як наслідок Укрзалізниця втратила статус надійного партнера для вантажовласників та почала позбавлятися своїх конкурентних переваг. Вантажі почали активно мігрувати до головного конкурента залізниць – на автомобільний транспорт та завдавати значного збитку вітчизняним автодорогам. Така тенденція підтверджується відповідними даними Держстату.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом та Укрзалізницею, млн т

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Як видно, обсяги перевезення вантажів Укрзалізницею падають, і навпаки, на автомобільному транспорті після зниження обсягів перевезення вантажів у часи активних воєнних дій на Сході України та окупації АР Крим (у 2014-2015 роках) спостерігається тенденція до нарощення обсягів перевезення вантажів. Якщо з 2015 року до 2020 року Укрзалізниця втратила 44,5 млн тонн вантажів (-13%), то автомобільний транспорт навпаки наростив обсяги перевезення за цей же час на 211,8 млн тонн (+21%).

Ще більш катастрофічним стало падіння транзитних перевезень вантажів Укрзалізницею – за 9 років обсяги перевезення впали в 4 рази. У 2011 році Укрзалізниця перевезла 50 млн тонн транзитних вантажів, а у 2020 році – лише 12,5 млн тонн, і 2021 рік лише підтверджує цей тренд.

Транзитні перевезення вантажів Укрзалізницею

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Причини різкого падіння транзитних перевезень вантажів мають геополітичний та економічний характер. І якщо на геополітичні чинники Укрзалізниця не має впливу (понад 80% вантажів їдуть з Росії або в Росію), то на економічні чинники Укрзалізниця має визначальний вплив та могла б хоч спробувати боротися за транзитний вантаж – встановленням взаємовигідних тарифів та наданням конкурентних знижок до тарифів під гарантовані обсяги перевезення. Але цього не робиться.

Разом з цим спостерігається негативна тенденція падіння обсягів перевезення пасажирів поїздами Укрзалізниці. Під дією різних чинників обсяги перевезення пасажирів з 429,8 млн пасажирів у 2011 році впали до 68,3 млн пасажирів у 2020 році.

Перевезення пасажирів Укрзалізницею

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Варто зазначити причини скорочення перевезення пасажирів:

  • у 2014 році пов’язане з припиненням пасажирського сполучення з тимчасово окупованими територіями в АР Крим та на сході України;
  • у 2017 році змінено порядок обліку перевезень пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні, які користуються пільгами на безоплатний проїзд. Це призвело до різкого зниження показників перевезення пасажирів;
  • у 2020 році карантинні обмеження призвели майже до повної зупинки пасажирських перевезень на пів року у внутрішньому сполученні та до повної зупинки перевезень із березня в міжнародному сполученні.

Падіння платоспроможності Укрзалізниці. Досягнення дефолтного стану

За останні 3 роки Укрзалізниця суттєво погіршила свою платоспроможність та збільшила залежність від кредиторів. Надходження коштів на рахунки Укрзалізниці знизилося, що призвело до суттєвого зменшення витрат на закупівлю запасних частин та комплектувальних, ремонт інфраструктури та рухомого складу, зниження зарплати робітникам компанії. Що зробило професію залізничника непрестижною та призвело до відтоку кваліфікованих кадрів. Здебільшого запчастини та комплектувальні закуповуються з відстрочками платежів на 30-45 банківських днів і фактично постачальники кредитують Укрзалізницю в цей період.
У розпорядженні Укрзалізниці залишився єдиний рятівний фінансовий інструмент, який щомісяця використовується – це отримання кредитів.

Тут важливо зазначити, що у 2017-2018 роках на рахунках Укрзалізниці були власні кошти обсягом 5-7 млрд грн і жодних проблем із виплатою заробітної плати, розрахунків з контрагентами та поверненням раніше взятих кредитів не виникало.

Низький рівень грошових коштів на рахунках Укрзалізниці та нестабільний фінансовий стан уже призвели до погіршення кредитного рейтингу до рівня «ССС» – високий кредитний ризик неповернення коштів кредитору. Водночас за деякими кредитними угодами Укрзалізниця не змогла виконувати підписані умови договорів (повернення тіла кредиту) та допустила дефолт.

Починаючи з 2020 року Укрзалізниця перебуває у стані «жорсткої економії» витрат, що вже призвело до браку запчастин і комплектувальних у локомотивних та вагонних депо, запчастин і комплектувальних для ремонту колії та електромережі, доведення до критичного стану інфраструктури та рухомого складу, виплати заробітної плати залізничникам нижчої за середню по Україні.

Разом із цим тривають судові процеси на великі суми заборгованостей Укрзалізниці за кредитними договорами, імовірність програшу за якими дуже велика, а перемовин щодо реструктуризації цих заборгованостей не проводиться. Такий підхід уже призвів до арешту рахунків Укрзалізниці та в подальшому призведе до примусового списання таких грошових коштів з рахунків, що створить значні ризики для стабільної роботи Укрзалізниці.

Фінансові результати й тарифи Укрзалізниці на перевезення вантажів

Економіка підприємства, яка ефективно працює, має забезпечувати достатній рівень доходів для покриття операційних витрат, витрат на оновлення та розвиток підприємства, забезпечувати отримання прибутку та досягнення мети створення підприємства.

За даними фінансової звітності, Укрзалізниця у 2012 та 2013 роках мала невеликий чистий прибуток. Упродовж 2014-2016 років компанія зазнала величезних збитків. У 2017-2019 роках Укрзалізниця в період стабілізації економічної ситуації в країні отримала незначні прибутки. І за 2020 рік компанія знову має величезний збиток у розмірі -11,9 млрд грн.

Кожного окремо взятого року діяли різні чинники впливу та була різна економічна ситуація в країні, що впливало на кінцеві результати діяльності Укрзалізниці. Водночас суттєвий вплив на чистий фінансовий результат Укрзалізниці справляє курс гривні відносно іноземних валют, оскільки більшість кредитних зобов’язань компанії в іноземній валюті.

Чистий прибуток/збиток, млрд грн

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

Свої доходи Укрзалізниця отримує від надання послуг перевезення вантажів і пасажирів, надання пов’язаних із перевезеннями послуг та від реалізації інших послуг, робіт і товарів.

Наразі рівень доходів Укрзалізниці не покриває операційні витрати, витрати на оновлення та розвиток компанії, отримання хоча б мінімального прибутку. Порушення балансу доходів і витрат уже призвело до критичного технічного та фінансового стану Укрзалізниці.
У 2020 році, за даними фінансової звітності Укрзалізниці, уперше за останні роки від перевезення вантажів і пасажирів отримала збиток, що посилило кризу в компанії. У 2017 році Укрзалізниця від своєї основної діяльності (перевезення вантажів і пасажирів) отримала прибуток у розмірі 4,1 млрд грн, у 2018 році – 4,3 млрд грн, а у 2019 році – прибуток зріс до 6,6 млрд грн. У 2020 році компанія в нових економічних реаліях та в умовах економічної кризи не змогла переорієнтуватися та зазнала збитки від перевезення вантажів і пасажирів у розмірі -1,8 млрд грн. Загальний же чистий збиток компанії у 2020 році зафіксовано на рівні 11,9 млрд грн.

Фінансовий результат від перевезення вантажів і пасажирів, млрд грн

Володимир Кулачок: Складники занепаду Укрзалізниці

У 2020 році Укрзалізниця суттєво втратила доходи від перевезення вантажів і пасажирів. Водночас перевезення вантажів приносять найбільші доходні надходження для компанії – 65-80 млрд грн щороку або понад 80% усіх доходних надходжень компанії. Проте цей рівень доходів Укрзалізниці не покриває операційні витрати, витрати на оновлення та розвиток компанії, отримання прибутку.

Отримання стабільного доходу від перевезення вантажів забезпечується встановленням обґрунтованого рівня тарифів та виконанням обсягів перевезення вантажів.

Головним завданням тарифної політики Укрзалізниці є встановлення системи тарифів, яка забезпечить отримання доходу, достатнього для покриття операційних витрат, відновлення та розвитку компанії, виконання всіх заявлених обсягів перевезення. Водночас має бути встановлено дієвий державний та громадський контроль за діяльністю Укрзалізниці.

Останнім часом з’являються різні ідеї щодо зміни тарифів на перевезення вантажів Укрзалізницею. Серед таких ідей найчастіше трапляються:

  1. Індексація тарифів на перевезення вантажів – лунають пропозиції індексувати тарифи на індекс цін виробників промислової продукції, або на індекс споживчих цін (індекс інфляції), або ж вигадують свої специфічні індекси.
  2. Вирівнювання (зближення) коефіцієнтів на перевезення усіх класів вантажів (позакласні вантажі, вантажі 1-го, 2-го і 3-го класів) – встановлення тарифів на перевезення вантажів переважно на рівні 2-го класу вантажів (зернові, кокс, нафта, шрот).

Щодо питання індексації тарифів уже не один рік триває дискусія Укрзалізниці з вантажовласниками, бізнес-асоціаціями, Мінінфраструктури, Мінекономіки та Мінфіном. За останні роки пропонувалися різні варіанти індексації тарифів – індекс цін виробників промислової продукції, індекс споживчих цін та специфічні розрахункові індекси. Кожна зі сторін дискусії наводила власні аргументи щодо застосування або незастосування того чи іншого індексу.

Жодного разу сторони цих дискусій не дійшли згоди щодо можливості застосування такого підходу до тарифів на регулярній щорічній основі та відповідно такий механізм не закріплено в жодному нормативно-правовому акті прямої дії.

Застосування механізму індексації тарифів має головний недолік – чи буде отримано достатньо доходів для покриття операційних витрат, відновлення та розвитку компанії:

  • якщо рівень індексації буде завеликий, то це призведе до перетікання вантажів на автомобільний транспорт, втрату доходу Укрзалізницею та погіршення технічного й фінансового стану;
  • якщо рівень індексації буде недостатній, то технічний і фінансовий стан Укрзалізниці ще більше погіршиться.

Вирівнювання (зближення) коефіцієнтів на перевезення всіх класів вантажів також має як недоліки, так і переваги. Питання встановлення єдиного тарифу на перевезення будь-якого вантажу (незалежно від його цінності) та різних тарифів на кожний вантаж окремо (залежно від його цінності) дискутуються, починаючи з XIX століття, та вже понад 200 років єдиної думки серед фахівців не досягнуто.

Встановлення єдиного тарифу на перевезення усіх вантажів буде мати великий вплив на економіку України та галузі виробництва, зміну географії перевезень вантажів та логістику таких перевезень. Тому зазначене питання має бути виважено опрацьоване на вищому державному рівні, оскільки воно є стратегічним і матиме визначальний вплив на подальший розвиток економіки України.

ВИСНОВКИ

Обраний шлях і Стратегія пришвидшують руйнування Укрзалізниці та досягнення стану банкрутства. Безкінечне реформування та структурні перетворення в Укрзалізниці наразі лише погіршують і ускладнюють керованість технологічними процесами, координацію дій між ланками в єдиній технологічній системі залізничного транспорту. Разом з цим отримувані доходи не покривають необхідні витрати на операційну діяльність і розвиток Укрзалізниці – це призводить до неминучого погіршення технічного та фінансового стану компанії, підвищення аварійності та небезпеки для життя і здоров’я громадян.

Укрзалізниця потребує кардинальної зміни підходів і методів управління, упровадження стимулюючої Стратегії для стабілізації ситуації в компанії та забезпечення її розвитку, підкріпленого фінансовими ресурсами та контролем за використанням грошових коштів.

Досягненню цих стратегічних завдань може сприяти:

  • Призначення на керівні посади Укрзалізниці фахових спеціалістів, що володіють інформацією про поточний стан справ у компанії та мають відповідний досвід управління підприємствами залізничного транспорту.
  • Упровадження системи щомісячного обліку та моніторингу технічного стану інфраструктури й рухомого складу Укрзалізниці, моніторингу фінансово-економічного стану (у формі відкритих даних).
  • Установлення Кабінетом Міністрів України на кожний квартал системи контрольних технічних і фінансових показників для Укрзалізниці, здійснення жорсткого контролю за їхнім виконанням наглядовою радою та правлінням Укрзалізниці. У разі невиконання встановлених завдань Кабінет Міністрів України повинен мати право проводити відповідні кадрові зміни.

читайте також

Завантаження....