Україна до початку повномасштабного вторгнення росії не менш як 90% обсягів сільськогосподарської сировини експортувала морем. У 2021 році через морські порти було вивезено 49,5 млн тонн зернових вантажів. Укрзалізниця перевезла на експорт 29,3 млн тонн зернових вантажів, з них у напрямку портів – 28,7 млн тонн. Загальний обсяг перевезення зерна УЗ у 2021 році склав 33,7 млн тонн. Такі цифри наводить видання The Page, посилаючись на коментар заступника директора департаменту комерційної роботи компанії Валерія Ткачова.
Повідомляється, що нині працюють лише чотири порти на річці Дунай: Рені, Ізмаїл, Кілія, Усть-Дунайський. Але це малопотужні порти, що забезпечують лише приблизно 10% довоєнного обсягу навантаження. Тому гостро постало питання про розвиток альтернативних шляхів зернового експорту. Крім дунайських портів, це експорт сушею автомобільним і залізничним транспортом через західні кордони.
Видання повідомляє, що залізничним транспортом у березні–квітні експорт здійснювався через такі основні прикордонні переходи: Ізов (Польща) – 24%, Ужгород (Словаччина) – 18%, Чоп (Чехія) – 13%, Ізмаїл – 9%, Батово (Угорщина) – 9%, Чоп (Словаччина) – 6%. Зараз залізнична інфраструктура УЗ включає 13 залізничних прикордонних переходів із західними країнами, що працюють і через які здійснюються експортно-імпортні перевезення.
Як зазначає Ткачов, загальні обсяги перевезень вантажів залізницею за квітень фактично склали 9,154 млн тонн, зокрема на експорт – 3,894 млн тонн. Перевезення зерна на експорт за місяць становило 638 тис. тонн, зокрема через західні прикордонні переходи – 518,5 тис. тонн.
На сьогодні фактичне середньодобове подання вантажів різної номенклатури на експорт становить 1916 вагонів (124 тис. тонн), або 55,8 % потенційної пропускної спроможності. Зокрема зернових вантажів – 361 вагон (25 тис. тонн), або 49% потенціалу. Тобто наявний потенціал прикордонних переходів використовується поки що не на повну потужність. Зокрема, на п’ятьох прикордонних переходах залучено 100% потужності, решта сім завантажені лише на 30 – 50%.
Українському бізнесу потрібен час, щоб вибудувати нові логістичні ланцюжки через усі наявні переходи. Окремо й дуже гостро стоїть питання неготовності іноземних перевізників і залізничної інфраструктури нарощувати перевезення вантажів з України. Відчувається дефіцит рухомого складу (вагонів, локомотивів колії 1435 мм) та обмеження європейської залізничної інфраструктури.
У травні Україна й Польща домовилися створити спільне підприємство для активізації залізничних перевезень.
Щодо потужностей портів Польщі та Румунії, то в порту Констанца за підсумками 2021 року було перевалено 67,5 млн тонн вантажів, з яких 25,2 млн тонн припало на зернові. Потужності польських портів: Гданськ (53,2 млн тонн), Щецин-Свиноуйсьце (26,7 млн тонн) і Гдиня (26,7 млн тонн). Усі порти Польщі за 2021 рік перевалили майже 107 млн тонн вантажів, зокрема 8,2 млн тонн зернових. Зазначається, що ці порти мають певний запас міцності, що дає змогу збільшити обсяги перевалки завдяки роботі з українським зерном, але вони перевантажені й обмежені у своїх інфраструктурних можливостях.
Загалом, на думку Ткачова, порти Польщі та Румунії не зможуть замінити порти України повною мірою, тому для забезпечення експорту варто звернути увагу на порти Балтійського (Клайпеда, Росток), Чорного (Констанца, Варна, Бургас), Адріатичного та Середземного (Копер, Трієст, Рієка, Салоніки) морів. Однак використання зазначених портів призведе до значного подорожчання експортної логістики й можливої збитковості експорту зерна цими шляхами.
Для збільшення пропускної спроможності прикордонних переходів потрібна системна робота: розвиток наявних перевантажувальних терміналів і будівництво нових; створення мобільних перевалочних пунктів; збільшення кількості вузькоколійних візків і залучення додаткового вагонного парку перевізників на вузькому шляху; спрощення процедур перетину кордону.