URM
Інтерв’ю Лонгріди

Інтерв’ю з Михайлом Волинцем: Коли приїде американське вугілля, вагони самі собою не з’являться

Тема постачання вугілля для підготовки до опалювального сезону щороку неочікувано нависає над урядом так само, як снігові опади над комунальниками в Києві. Утім, ще ніколи Перевізник не фігурував у звинуваченнях про злочинне невиконання своїх обов’язків як державний перевізник з робочих колективів інших державних підприємств.

Соціальна напруга зростає, і серед шахтарів активно поширюються заклики до (поки що) законного спротиву та боротьби за свої права. У профспілці не виключають судових позовів та протестів проти низького забезпечення державних шахт рухомим складом для перевезення українського вугілля, а також закупівлі його за кордоном. Більше — в інтерв’ю з головою Незалежної профспілки гірників України, народним депутатом Михайлом Волинцем.

Те, що велика кількість вугілля не доїхала до українських ТЕС, напевне, матиме критичні наслідки для споживачів. Що означає таке відставання від графіку накопичення вугілля на підприємствах, які його споживають?

Я б сказав, що це катастрофа, бо сам графік попередньо занижений, аби не звітувати про його невиконання. Сьогодні на складах ТЕС 733 тис. тонн, а не вистачає по графіку 825 тис. тонн.
Але, якщо дивитись точково, то на Трипільський тепловій електростанції запасів вугілля 3,2 тис. т. Не вистачає до урізаного графіку 117 тис. тонн.

Зміївська електростанція — на складах 16,7 тис. тонн і не вистачає 44,7 тис. тонн.
Слов’янська — тут мінус 40 тис. тонн.
І це вони так звітують, а як там насправді — ми не знаємо.

А крім ТЕС, які виготовляють електроенергію, є ТЕЦ (теплоцентралі), які виготовляють гарячу воду, тепло й супутню електроенергію. Так от Калуська ТЕЦ — усього 100 тонн вугілля, до показників графіка накопичення не вистачає 24,3 тис. тонн. Ситуація критична.

У Добропіллі просять втрутитися Олександра Кубракова та Олексія Данилова в ситуацію з переповненими складами. Місцева громада заявляє про злочинні дії, пов’язані із неподачею залізничного рухомого складу для вивезення вугілля. Раніше ви заявляли, що саме УЗ не дає вагони. То якими вагонами користуються при вивезенні з шахт «Алмазна» та «Добропілля» — це вагони ЦТЛ, приватні, або ті, що перебувають в оперуванні ДТЕК і «Метінвест-Шиппінг»?

Дивіться. У липні відбулося засідання антикризового штабу щодо подолання кризи в енергетиці під головуванням Денис Шмигаля. Мене туди теж запросили, щоправда в режимі Zoom-конференції. Коли я порушив питання про вагони, чому УЗ їх не надає, то керівник Укрзалізниці сказав: “Ми не чули про таку проблему, але ми це скоригуємо”.

Далі мене просто вимкнули.

Тут мова йде про вагони УЗ, бо Добропілля не належить до ДТЕК й вони підпорядковані Міністерству енергетики.

Тоді виходить, що голова УЗ, колишній менеджер Ахметова, не чує гірників? Чи тоді був його попередник?

Я про Ахметова нічого не говорив. Я кажу, що держпідприємство не забирає з держпідприємства вугілля й не відправляє на інше держпідприємство. РНБО щойно ухвалило рішення щодо забезпечення пріоритету при вивезенні вугілля піввагонами.

Але ж Укрзалізниця тут ні до чого.

Ну, можливо, ви адвокат Укрзалізниці.

Ні, я кажу як є. Вам відомо, я впевнений, що УЗ продала через аукціони 1,35 млн вагоновідправок компанії «Метінвест-Шіппінг». Це сталось у січні. Зрозуміло, що та кількість вагонів, яку має вантажити для однієї компанії Укрзалізниця — надто велика, аби, скажімо так, зберігати статус публічного Перевізника. Ми не можемо бути впевнені, що в УЗ взагалі є стільки справного рухомого складу.

З 8 серпня філія «Центр транспортної логістики» заборонила подачу під навантаження власних вагонів, окрім як за довгостроковими контрактами.

Довідка: Серед компаній, що мають т. зв. “довгострокові договори” з Укрзалізницею:

  • ТОВ «Метінвест-Шіппінг» (бенефіціар — Рінат Ахметов);
  • ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Рінат Ахметов);
  • ТОВ «ІНТВАЙС» (Сергій Осокін);
  • ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» (Дмитро Фірташ).

Варто розглядати питання на державницькому рівні. Міністр енергетики заявляє, що збирається закуповувати за кордоном 3,5 млн тонн вугілля по $149 за тонну. Це при тому, що українське вугілля забирають по 800 – 1600 грн на місцевих шахтах. Будемо відверті — за нього взагалі не розраховуються.
При цьому його не треба возити далеко — усе поруч — шахти, станції.

То як будуть возити імпортне вугілля, за яке платять без доставки 149 доларів за тонну. Вагони з’являться? Електропоїзди через віялові відключення вже не будуть ходити. Може, УЗ повністю не відключать, а от села точно повідключають.

Ті менеджери, яких тут призначають, за які гроші, і хто їх лобіює – це не мої питання. Хай цим займається СБУ та НАБУ. А от наші гірники – моє.

На які деталі треба звернути увагу в цьому контракті? Ідеться про вугілля із США, я так розумію.

Це вугілля везуть із Західної Вірджинії. Величезне плече доставки: з гір до порту Балтімор залізницею, завантаження в судно, океан і Середземне море, потім можливе розділення вантажу, бо турки не пропускають такі судна через Босфор. Минулого разу баржа була максимум 65 тис. тонн. А вже потім Одеська область і ті самі проблеми з вагонами. Чи вони їх з неба візьмуть ті вагони?!

Не факт.

Побачимо! Але найстрашніше попереду — два варіанти: відключення і купівля вугілля у країни-агресора, щоб викручувати руки. Пам’ятаю, у 2018, чи у 2017 Центренерго закупило вугілля з Кузбасу. Ішли ешелони. А потім Путін усе це зупинив перед кордоном. Там якраз були морози й стояли вони там більше місяця, поки нас шантажували. І так само будуть шантажувати й зараз.

Можливо, ви можете назвати прізвища причетних до сьогоднішньої ситуації? Міністр енергетики, наприклад, якому закидають намагання знищити конкуренцію на ринку електроенергії. Може, інші персони?

Я думаю, що Герман Галущенко, як багато інших міністрів, прийшов на короткий період і швидко піде. Команду він не формував — йому просто напхали заступників. Тут треба звертатися до Шмигаля чи Президента, де ці кадрові призначення затверджуються. Реально такі кадри обирають в Офісі Президента.

Яка справжня ціна українського вугілля? Я так розумію, на Добропіллі найнижча ціна.

Ви пам’ятаєте цифру?

Я чув про 1700 грн за тонну.

Піднялась, але все ще низька.

Ось, наприклад, Мирноградвугілля — сусіднє державне підприємство. У них забирають по 800 грн за тонну й не часто розраховуються. Забирали за заниженими цінами з Львіввугілля у січні-лютому. Центренерго не віддали 22 млн, а перед тим ще 200 млн, чим створили заборгованість по зарплатах й соціальну напругу.

Чи маєте цифру вартості з урахуванням логістики та інших витрат на ТЕЦ? Я розумію, що ціна буде різна, але в середньому.

Мені відомо, що не нижче від 70 %, інколи 85 % витрат. Якщо це природний газ, то й 90 %, а мазут на теплових електростанціях – ще дорожче. Усе залежить від палива. Я не знаю, які там витрати на конкретній ТЕЦ, де використовується вугілля.
Це регулюється тарифом. Регулятор може скоригувати тариф, через гідро-, або атомну електроенергію. Або підняти тариф.

Добропілля має якісь специфічні проблеми в роботі з Укрзалізницею?

Вугілля на їхніх складах лежить й окислюється, бо склади не пристосовані. Там немає технологічних складів і поки вони шукають місце цього вугілля, іде забруднення та окислення. Це додаткові витрати, адже вони там бульдозером по ньому катаються, перегортають. Ну і не можуть виплатити зарплату тощо.

Що може змінити ситуацію оперативно?

Ну дивіться, я сигналізував прем’єру, і він порушував питання перед керівником УЗ. Хоч той відморозився, але я загострив увагу. Наступне, я підпер це зверненням. Якщо не буде реакції, я подам позов до суду проти Кабміну. Таке вже було 11 жовтня 2020. Тоді я подав до суду проти Кабміну, коли вони не реагували на моє звернення щодо перебування на посаді Тарасюка у НКРЕКП. Потім, правда, на мене пішли замовлення й відкрилися провадження. Але я знову буду діяти так само й не виключаю звернення до суду.

читайте також

Завантаження....