URM
Колонки Лонгріди Новини

Енергетична монополія: як Ахметов збирає обленерго

Антимонопольний комітет дозволив ДТЕК Ріната Ахметова придбати «Кіровоградобленерго». Чому така концентрація шкодить державі, та де прихована російська зрада – далі.

«Ліга антитрасту» не погоджується з таким сценарієм та направила в Комітет та інші органи державної влади пояснення, чому не можна давати цей дозвіл та що можна зробити в цій ситуації. Пояснюємо велику антитрастову заяву простими словами.

Отже АМКУ оприлюднив проєкт зобов’язань, за умови виконання яких «ДТЕКу» дозволять придбати акції «Кіровоградобленерго». Зобов’язання прості: обленерго має на конкурсних засадах купувати електроенергію для компенсації технологічних втрат, звітувати перед АМКУ про ці закупівлі та писати на своєму сайті про випадки, коли обленерго відмовляється від укладання угоди з якимось постачальником е/е щодо транзиту цієї енергії по проводах обленерго. Ці «обов’язки» діятимуть п’ять років, а потім зникнуть.

Насправді, ці зобов’язання невагомі у порівнянні з негативним впливом на конкуренцію та на подальше закріплення монопольно-олігархічного укладу України. Зобов’язання стосуються незначної частки енергії, яка проходитиме через обленерго. Тож, на думку експертів «Ліги антитрасту», ця концентрація має бути або взагалі заборонена, або ТОВ «ДТЕК мережі» має взяти на себе набагато масштабніші структурні зобов’язання: якщо хочеш придбати якесь нове обленерго, то продай якесь старе, щоб не погіршувати структуру ринку (весь текст зауважень та пропозицій «Ліги антитрасту» наприкінці статті).

Монструозні володіння Ахметова

Сьогодні вертикально інтегрована група «ДТЕК» володіє найбільшими в Україні активами:

70 % в тепловій генерації електроенергії («ДТЕК Східенерго», ДТЕК «Дніпроенерго» і ДТЕК «Західенерго»)
80 % видобутку енергетичного вугілля в Україні, яке і спалюють для виробітку електроенергії;
41 % від загального обсягу розподілу електроенергії в Україні через розподільчі компанії (обленерго) в Києві, на Київщині, Донеччині, Дніпропетровщині.
З придбанням «Кіровоградобленерго» (річний обсяг розподіленої електроенергії становить 2,92 млрд кВт/год) частка «ДТЕКу» в загальному обсязі по Україні становитиме 44 %, що перевищує встановлений законодавством поріг 35 %, відповідно до якого становище суб’єкта господарювання на певному ринку визнається монопольним. Тобто Антимонопольний комітет дозволяє зробити великого монополіста ще більшим. Ось як Ахметов приростав обленергами з дозволу АМКУ в останні 15 років:

Енергетична монополія: як Ахметов збирає обленерго

Чому така концентрація обленерго в одних руках — це погано

Спікери Ахметова та їхні прихильники в АМКУ розповсюджують думку про те, що обленерго самі по собі є природніми монополістами в кожній області. А тому немає жодного значення, хто їхній власник. Нехай навіть усі обленерго належать одному олігарху – вони все одно між собою не конкурують. І умовний мешканець Сумщини ніяк не зможе скористатись послугами «Полтаваобленерго» з розподілу електроенергії (це доставка енергії проводами). А тому нема чого й перейматись.

Насправді, це дуже оманливий міф для заспокоєння втомлених розумів та прийняття вигідних олігарху рішень.

Якщо дуже просто, то абсолютно подібне потурання до концентрації облгазів в одних руках дозволило Дмитру Фірташу після лібералізації ринку контролювати 70 % постачання газу споживачам. І через це мати настільки значну ринкову владу в надважливому секторі, що можна шантажувати політичну владу України проблемами з постачанням блакитного палива електорату задля отримання вигідних йому рішень. Догрались до того, що Верховна Рада у 2021 році дозволила фірташівським облгазам списати боргів на 50 мільярдів гривень. А «Нафтогаз» уклав із фірташівцями дуже вигідну для них угоду на постачання газу нібито для населення за низькою ціною, але з правом перепродажу промисловості у рази дорожче. І влада не дуже переймається зловживанням монопольним становищем з боку фірташівців під час надання послуг побутовим споживачам (додаткові нарахування із застосуванням температурних коефіцієнтів, відмови у зміні постачальника, зловживання під час приєднання до мереж).

І нікому з нардепів чи мешканців Банкової не спадає на думку зупинити ці рішення та бешкети, бо кому ж хочеться вийти на війну з олігархом, який поставляє газ 70% українців та володіє однією з чотирьох найбільших медіагруп країни.

В офіційному дискурсі це звучить так: група ДТЕК, маючи значну частку в різних сегментах ринку електричної енергії з придбанням нових активів, може чинити значний конкурентний тиск, диктуючи вигідні їй умови функціонування ринків електроенергії в цілому, а також може посилити тиск на регуляторів цих ринків – НКРЕКП, Міненерго.

А цей тиск і так значний. Під ним НКРЕКП уже збільшило верхній рівень цін на електроенергію на оптовому ринку (так звані «прайс-кепи»), що дозволило Ахметову підіймати ціни на енергію. Та влада також не бачить персональної вини ахметівців у зриві поставок ахметівського вугілля на ахметівські ТЕС. Що загрожує Україні віяловими відключеннями вже у листопаді, і тому ми будемо змушені знову імпортувати електроенергію з Росії, а відтак знову потрапити в залежність від агресора ще й за електричною лінією. І це ще якщо росіяни дадуть ту енергію.

І це не кінець поглинань. ДТЕК, що вже володіє 5 з 7 найбільших операторів системи розподілу електричної енергії в Україні, раніше оголошував намір придбати і двох останніх гігантів ринку, як тільки держава виставить їх на приватизацію – «Харківобленерго» та «Запоріжжяобленерго».

А в підсумку, коли нарешті ми лібералізуємо ринок постачання електрики населенню, у нас знов випадково виявиться, що Ахметов, як і Фірташ – монополіст і в новому ринку. І знову всі будуть задавати вічні питання: Як це сталося? Кто ж это сделал? 😉

Міжнародний досвід

У розвинених країнах розподільчі мережі також належать приватним компаніям. І в деяких країнах концентраційні показники навіть ще більші, ніж в Україні.

Наприклад, у Португалії 84 % розподільчих електромереж належать компанії «Energias de portugal», в Італії – 70 % компанії «Enel», в Іспанії – компанії «Iberdrola» та «Endesa Energia» сумарно володіють 78 % мереж, у Німеччині – компанія «E.ON SE» володіє 48 % мереж.

Але є три велетенських але:

  • Усі перелічені компанії є публічними компаніями, і їхні акції перебувають у вільному обігу і контрольні пакети акцій цих компанії не належать одному власникові, а також частки в них мають державні компанії.
  • Усі перелічені компанії у складі своїх активів не мають домінування з маневрових потужностей (ТЕС), а також не займають монопольного становища на ринку видобутку та реалізації вугілля, як група ДТЕК.
  • Усі перелічені компанії активні в країнах з потужними регуляторами, та їхні власники, не володіючи олігархічною владою, не можуть цими регуляторами «крутити», як їм заманеться.

Крім того, Європейська комісія застосувала добровільний поділ до схожої з ДТЕКом німецької компанії «E.ON SE». А коли вона планувала придбати певні активи з розподілу електроенергії в Німеччині, то її змусили продати підприємства з роздрібної торгівлі газом та енергією у Чехії та Угорщині.

Російська зрада

Ще один дуже важливий нюанс. Судячи з усього, АМКУ знову вирішив повірити, що нинішні власники «Кіровоградобленерго» з групи «VS Energy» не мають жодного стосунку до російського політика Олександра Бабакова і авторитетного бізнесмена Євгена Гінера. Бабаков – це депутат російської Держдуми, який однією рукою збирав в Україні обленерго, а другою рукою голосував за анексію Криму. Зараз прізвища Бабакова та Гінера ніяк не фігурують у переліку акціонерів українських обленерго, замість них вказані євросоюзні громадяни Латвії Артурс Альтбергс, Валтс Вігантс та Віліс Дамбінс, а також німці Марина Ярославська та Олег Сізерман. І цієї формальної зміни власників вистачило Антимонопольному комітету аби у 2017 році дозволити «VS Energy» оформити контроль над «Чернівціобленерго», у 2019 продати «Київобленерго» та «Одесаобленерго» Ахметову, і ось зараз дозволяє віддати йому ж «Кіровоградобленерго». У купі з тим, що РНБОУ також впритул не бачать цих росіян у «VS Energy», то просимо хоча б погуглити: «Марина Ярославская Евгений Гинер жена». Ну, може так вдасться показати СБУ, що воно мишей ловить та чомусь дозволяє представникам країни-агресора дуже безболісно вийти з України. Не тільки без штрафів, а ще й з грошима від вдячного Ахметова.

Це дуже протирічить тій кампанії, яку «Слуга народа» розгорнула зараз проти Порошенка. Мовляв, він так і не позбавився Липецької фабрики в Росії, і тому за це на нього треба накласти санкції. А ось Бабакова в обленерго не бачать. І працюючий вугледобувний бізнес самого Ахметова в Ростовській області теж не бачать.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»

читайте також

Завантаження....