URM
Інтерв’ю Лонгріди

Більшість програмного забезпечення Укрзалізниці морально застаріла — Олексій Мельников

На одному з останніх засідань профільної Тимчасової слідчої комісії обговорювалася тема автоматизації та диджиталізації Укрзалізниці. На заході були присутні ТОП менеджери Укрзалізниці, які заявили — проблеми в ІТ галузі будуть вирішувати не цього року. Наскільки зараз критичне питання застарілого «заліза» Перевізника (йдеться не про тепловози і вагони) журналісти URM запитали в експерта ТСК з питань УЗ Олексія Мельникова. Спойлер — ситуація критична.

Як зараз триває процес автоматизації, диджиталізації в АТ «Укрзалізниця»?

Зараз досить складно. Це насамперед пов’язано з тим, що основна маса програмного забезпечення, яке використовує УЗ, розроблена ще в 2001-2007 роках і воно морально застаріло. Практично всі системи не підтримуються, немає договорів підтримки від розробників. У багатьох системах є проблема із серверною частиною. Запчастини до серверів зняті з виробництва. У разі якихось критичних ситуацій ці системи не відновлять свою працездатність через банальний брак запчастин.

Які основні проблеми в пасажирської вертикалі?

У пасажирську вертикаль входять системи, які відповідають за продаж квитків у дальньому та приміському сполученнях. У приміському система не централізована. Відповідно, збирати інформацію досить складно: немає можливості отримати актуальну централізовану звітність у будь-який момент. Також скоро всі контрольно-касові пристрої, які використовуються в роботі приміського сполучення, будуть недоступні, адже система розроблена дуже давно. Приблизно така ж ситуація і з продажем квитків у дальньому сполученні. УЗ використовує термінали, так звані МТКД (мобільні термінали контролю документів. – прим. ред) для збору даних. Зараз доступні тільки постгарантійні термінали, ті, які були у використанні, пройшли гарантійне відновлення. Їх можна ще дістати, але їхня кількість дуже обмежена, відповідно, цінник на такий термінал зараз на рівні приблизно 86 тис. грн.

Чи є альтернатива застарілим терміналам?

Досить проста альтернатива – це мобільний телефон. Можна було б його застосовувати. Але система, яка активно використовується АТ «УЗ», розроблена досить давно, вона не вміє працювати з новими пристроями. Тому від цього УЗ несе досить відчутні фінансові втрати тільки через купівлю таких ось ексклюзивних речей. Так само застаріли й сервери, які використовує система з продажу квитків у дальньому сполученні. Вони в критичному стані.

Наскільки я розумію, системи з продажу квитків на дальнє й на приміське сполучення взагалі ніяк не корелюються? Це ж теж проблема?

Цілком правильно. Вони ніяк не пов’язані, ба більше – отримати аналітику за цими системами одночасно практично неможливо. Тобто актуальність даних, які дає УЗ, досить сумнівна.

Скажу як пасажир УЗ – це незручно! Мені, наприклад, хотілося б зайти в один застосунок і купити там квиток на електричку й на поїзд…

На мою думку, впровадження єдиної автоматизованої системи з продажу квитків у приміському й дальньому сполученні дасть змогу спростити систему купівлі проїзних документів на будь-який напрямок по Україні. На цьому етапі те, що пропонує у своїх планах керівництво УЗ, – це просто мігрувати на більш дороге серверне обладнання. Таке рішення несе фінансові втрати: цінник за покупку цього устаткування настільки великий, що можна купити єдину автоматизовану систему з продажу проїзних документів і впровадити її, але на іншій платформі. І вона буде єдиною і здатною покривати і приміське, і дальнє сполучення.

Як же тоді розв’язати проблему?

Зміни необхідні в пасажирській та вантажній вертикалях.
Відповідно треба комплексно підходити до розв’язання цього питання:

  1. Здійснити повний аудит усієї IT-інфраструктури, усіх процесів, усіх систем УЗ.
  2.  Розробити стратегію на найближчі 3-5 років.
  3. Провести оптимізацію IT-вертикалі. Зараз розмита відповідальність за конкретні завдання між структурними підрозділами.
  4.  Провести оптимізацію штату, тому що понад 2 600 осіб задіяні в IT-питаннях, але якість надання IT-послуг дуже погана.
  5. Перейти на сервісну модель роботи самої IT-вертикалі, коли IT надає сервіс своїм замовникам. А замовники – це співробітники, департаменти УЗ тощо.

Якщо говорити тільки про пасажирські перевезення, то тут теж є першочергові завдання. І перше – впровадження єдиної автоматизованої системи з продажу квитків у приміському й дальньому сполученнях. Також потрібно запровадити систему обліку рухомого складу. Це дасть змогу скоротити простої вагонів, які зараз є в очікуванні ремонтів і технічного обслуговування, і допоможе скоротити недоотриманий дохід в пасажирської вертикалі. Адже в кожного вагона є норми очікування й проходження будь-якого різновиду ремонту. Відповідно, коли немає якихось запчастин, несвоєчасно беруться вагони в ремонт, і вагон не надає послугу пасажирам, у середньому з такого вагона УЗ недоотримує 36 тисяч гривень на день!

Як буде працювати система обліку рухомого складу в пасажирських перевезеннях?

Це буде централізована система, якою буде користуватися будь-яке підприємство, будь-який співробітник підприємства, який задіяний у цьому процесі.
Система дасть можливість вести облік актуальних залишків товарно-матеріальних цінностей, контролювати факт установки конкретних запчастин на конкретний вагон, відповідно до планових ремонтів. Вести облік рухомого складу з хронологією його ремонтів, що дасть змогу планувати ремонти й технічне обслуговування. Ця система дасть можливість оптимально розраховувати необхідну кількість запасних частин, для їхньої закупівлі, що своєю чергою знизить неефективне використання коштів, підвищить контроль за ремонтом рухомого складу й мінімізує недоотриманий прибуток через простій вагонів в очікуванні ремонтів.

Така ж система і для вантажних вагонів актуальна?

Звісно! Якщо говорити про вантажні перевезення загалом, то тут такі ж проблеми, як і в пасажирських перевезеннях. Потрібно розробити єдине вікно вантажовідправника. Необхідно зробити клієнтоорієнтований підхід, щоб усі вантажовідправники швидко і просто отримували інформацію для відправки свого вантажу.

В Укрзалізниці взагалі багато різних сайтів і ресурсів! Тут теж необхідне об’єднання?

Я думаю, що так. Якщо проаналізувати кількість інтернет-ресурсів, якими розпоряджається АТ «Укрзалізниця», то ми побачимо, що безліч сайтів є неефективними в роботі й тягнуть додаткові витрати на своє утримання. Нині достатньо одного інтернет-ресурсу для ефективної роботи.

Й останнє запитання. Яка роль керівництва УЗ в питанні диджиталізації?

Чинне керівництво Укрзалізниці не докладає зусиль, щоби розв’язати цю проблему. Є цікаві проєкти за типом чат-боту. Але це все винятково “точкові” ініціативи, які не на часі. Адже є невідкладні завдання щодо розвитку інформаційних технологій АТ “УЗ”. Керівництво компанії не має чіткої стратегії з IT-напрямку, не знає, як буде діяти в найближчі пів року. Ба більше – не знають, що робити й у профільному департаменті ІТ. У Тимчасовій слідчій комісії неодноразово акцентували увагу на проблемах автоматизації та критичному стані інформаційних технологій АТ “Укрзалізниця”. На жаль, чинне керівництво компанії на всі зауваження не реагує.

читайте також

Завантаження....